2.5. Оплата праці помічника судді

.

                                                                                    2.5. Оплата праці помічника судді

Питання оплати праці помічника судді є досить важливим і актуальним, адже саме гідна оплата праці є одним із найважливіших стимулів до сумлінної, висококваліфікованої, ініціативної праці, постійного підвищення її ефективності та якості. Крім того, заробітна плата є однією з основних підвалин у формуванні належного та достатнього матеріального становища.

Ще в свій час великий російський письменник Федір Достоєвський зазначав, що «без праці і без законної, нормальної власності людина не може жити, деградує і перетворюється на звіра».

Конституція України у статті 43 проголошує: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю…». Крім того, у зазначеній статті Конституції України гарантується кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну працю, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Сьогодні у період нестабільної економічної ситуації в Україні, мабуть, кожного помічника судді загального суду хвилює питання оплати праці. Реалії сьогодення показують, що, на жаль, більшість помічників суддів не задоволені своєю заробітною платою, а працюють задля кар’єрного росту, задля набуття досвіду. Питання оплати праці помічника судді досить жваво обговорюється, пропонуються різні варіанти удосконалення системи винагороди за працю.

Цікаво, встановлення оплати праці помічника судді має глибоке коріння. Ще за часів Гетьманщини у «Березневих статтях Богдана Хмельницького» 1654 року поряд з оплатою військових суддів (300 польських злотих) встановлювалась платня і для судових писарів — 100 польських злотих. Як бачимо, оплата праці судового писаря була в 3 рази меншою, як у військового судді.

Яка ж заробітна плата помічника судді в теперішній час?

Якщо звернутись до чинних нормативно-правових актів, то можна зробити висновок, що немає єдиного документа, який регулював би правовий статус помічника судді, і зокрема умови та розмір його заробітної плати. Щоб охарактеризувати питання оплати праці помічника судді, потрібно проаналізувати низку нормативно-правових актів.

Так як помічник судді є фактично працівником апарату суду та державним службовцем, на нього поширюються загальні норми щодо оплати праці законодавства про судоустрій та про державну службу.

Правовою основою з питань оплати праці помічника судді є законні та підзаконні нормативно-правові акти: Закони України «Про судоустрій України», «Про державну службу», «Про оплату праці», Кодекс законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України: від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (з наступними змінами та доповненнями); від 19 липня 2006 № 984 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»; від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»; від 24 лютого 2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків».

Відповідно до ч. 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. Згідно з частиною 3 статті 151 зазначеного Закону помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачає, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов’язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України. Даною статтею також гарантується, що «скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій».

Що собою являє заробітна плата і яка її структура?

Визначення поняття заробітної плати наводиться у ст. 94 Кодексу законів про працю України: «Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного i договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами».

Аналогічне визначення поняття заробітної плати дається і в ст. 1 Закону України «Про оплату праці». Стаття 2 зазначеного Закону визначає структуру заробітної праці:

1. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

2. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши підзаконні нормативно-правові акти щодо оплати праці державних службовців, можна підсумувати, що за рахунок фонду оплати праці також виплачуються:

− доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук;

− доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій, тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника;

− надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови;

− надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи;

− надбавка за почесне звання «заслужений»;

− надбавка за роботу в умовах режимних обмежень.

Крім того, працівникам державних установ та організацій може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Охарактеризуємо детальніше кожен із зазначених елементів заробітної плати.

Посадові оклади державних службовців, а відтак і помічників суддів, установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків.

Так, на сьогодні схеми посадових окладів працівників апаратів загальних судів визначені у додатках № 43, № 45, № 47 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Постанова КМУ № 268).

Конкретний посадовий оклад помічника судді визначається затвердженим у встановленому порядку штатним розписом конкретного суду. Наприклад, штатним розписом Апеляційного суду міста Києва станом на 01.01.2010 року посадовий оклад помічника судді визначено у розмірі 1032 гривні.

Що стосується преміювання помічників суддів, то відповідно до Постанови КМУ № 268 преміювання працівників здійснюється у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Якщо проаналізувати положення зазначеної Постанови КМУ № 268, то умовно преміювання працівників, зокрема і помічників суддів, можна поділити на види:

− щомісячне преміювання;

− преміювання до державних і професійних свят;

− преміювання до ювілейних дат.

Щомісячне преміювання здійснюється за результатами роботи за місяць відповідно до особистого вкладу кожного працівника в загальні результати роботи суду.

Преміювання до державних і професійних свят здійснюється в межах фонду преміювання до державних і професійних свят.

Слід зазначити, що Постанова КМУ № 268 передбачає, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Наприклад, у Положенні «Про порядок преміювання, надання матеріальної допомоги, встановлення надбавок і доплат працівникам апарату Апеляційного суду міста Києва (далі – Положення), затвердженому постановою президії Апеляційного суду міста Києва від 25 березня 2010 року № 4 визначені конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників апарату, в тому числі – і помічників суддів, Апеляційного суду міста Києва.

Так, зазначеним Положенням встановлено, що щомісячне преміювання здійснюється за результатами роботи за місяць відповідно до особистого вкладу кожного працівника в загальні результати роботи Апеляційного суду міста Києва, враховуючи якісне та своєчасне виконання обов’язків, визначених посадовою інструкцією, здійснення заходів, передбачених планами роботи Апеляційного суду міста Києва та відповідного структурного підрозділу, доручень керівництва, дотримання службової дисципліни.

Щомісячна премія нараховується у відсотках від заробітної плати за фактично відпрацьований час.

Підставою для виплати щомісячної премії є наказ голови Апеляційного суду міста Києва або особи, яка виконує його обов’язки. Голова Апеляційного суду міста Києва може збільшити розмір премії окремим працівникам за високі показники у роботі у межах наявної економії фонду оплати праці за поточний місяць, зменшити її розмір або позбавити преміювання. Збільшення, зменшення та позбавлення щомісячної премії конкретного працівника здійснюється наказом голови Апеляційного суду міста Києва на підставі подання керівника апарату за пропозиціями начальників самостійних структурних підрозділів, із зазначенням причин та розміру депреміювання. Згідно з новим законом про судоустрій питання преміювання працівників апарату суду вирішується керівником апарату зазначеного суду. У даному випадку, на нашу думку, преміювання помічника судді має здійснюватися за поданням судді.

При визначенні конкретного розміру премії враховується рівень виконання працівником посадових обов’язків, а саме: обсяг і якість виконуваних робіт, своєчасне та якісне виконання заходів, передбачених планами робіт Апеляційного суду міста Києва і відповідного структурного підрозділу; виконавська дисципліна - дотримання термінів виконання службових обов’язків і доручень керівництва, виконання позапланових робіт; подання ініціативних пропозицій щодо вдосконалення роботи з питань діяльності структурних підрозділів та діяльності Апеляційного суду міста Києва; дотримання трудової дисципліни, норм етики державного службовця, Правил внутрішнього трудового розпорядку та Правил поведінки працівника суду.

Премія за підсумками роботи за місяць не виплачується працівникам апарату:

- за час тимчасової − непрацездатності, перебування у відпустці;

− у період строку випробування, що був встановлений працівнику при прийнятті його на роботу;

− протягом строку дії дисциплінарного стягнення.

Працівникам апарату, з якими трудовий договір розірвано з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України щомісячна премія не виплачується, крім працівників, трудовий договір з якими розірвано у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України).

Працівники, які не виконали без поважних причин покладені на них функціональні обов’язки, не забезпечили своєчасного і якісного виконання покладених на них завдань, виконали незначний обсяг роботи, допустили суттєві помилки та упущення в роботі, порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, недотримання вимог Закону України «Про державну службу» можуть бути позбавлені премії повністю або частково.

Працівникам апарату, що працюють тимчасово або за сумісництвом, щомісячна премія нараховується на загальних підставах з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Премія виплачується не пізніше терміну виплати заробітної плати за першу половину місяця, наступного за звітним.

Преміювання працівників апарату до державних і професійних свят здійснюється на підставі наказу голови Апеляційного суду міста Києва за погодженням з відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності.

Премія до державних і професійних свят за рахунок економії фонду оплати праці в межах коштів на оплату праці не виплачується працівникам апарату:

1) які пропрацювали в Апеляційному суді міста Києва менше трьох місяців на дату надання премії, визначену в наказі голови Апеляційного суду міста Києва, у тому числі працівникам, що приступили до роботи після частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи відпустки без збереження заробітної плати, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше, ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

2) які перебувають у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи відпуски без збереження заробітної плати, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше, ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

3) яким встановлено строк випробування при прийнятті на роботу;

4) з якими трудовий договір розірвано з підстав передбачених пунктами 2, 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, крім працівників, трудовий договір з якими розірвано у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України ).

Преміювання до ювілейних дат здійснюється на підставі наказу голови Апеляційного суду міста Києва з нагоди ювілеїв працівників апарату, які досягли 25-, 30-, 35-, 40-, 45-, 50-, 55-, 60 - річчя від дня народження.

Преміювання до ювілейних дат здійснюється в однаковому розмірі для всіх працівників апарату на поточний рік у межах економії фонду оплати праці.

Підстави невиплати премії до ювілейних дат такі ж, як і підстави невиплати премії до державних і професійних свят, які зазначені вище.

Що стосується доплати за ранг, то вона провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (ст. 33 Закону України «Про державну службу»). Порядок присвоєння рангів державним службовцям встановлений у Законі України «Про державну службу», Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року № 106.

Слід зауважити, що у Постанові КМУ № 268 йдеться про надбавку за ранг (а не доплату). Ця Постанова у додатку № 57 визначає розміри надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців. Зокрема, встановлені такі надбавки: за 1 ранг – 160 гривень, за 2 ранг – 150 гривень, за 3 ранг – 145 гривень, за 4 ранг – 140 гривень, за 5 ранг – 130 гривень, за 6 ранг – 120 гривень, за 7 ранг – 110 гривень, за 8 ранг – 100 гривень, за 9 ранг – 90 гривень, за 10 ранг – 80 гривень, за 11 ранг – 70 гривень, за 12 ранг – 60 гривень, за 13 ранг – 55 гривень, за 14 ранг – 50 гривень, за 15 ранг – 45 гривень. Нагадаємо, що помічники суддів місцевих загальних зудів можуть мати 9 – 11 ранг державної служби.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу» та Постанова КМУ № 268 визначає розміри надбавки за вислугу років. Зокрема, в зазначених нормативних актах зазначається, що надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям (в тому числі – і помічникам суддів) щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:

− понад 3 роки - 10;

− понад 5 років - 15;

− понад 10 років - 20;

− понад 15 років - 25;

− понад 20 років - 30;

− понад 25 років - 40 відсотків.

Крім того, стаття 33 Закону України «Про державну службу» та ч. 2 Постанови КМУ № 268 визначає право керівникам органів (в даному випадку - головам судів) у межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

При визначенні зазначеної надбавки важливо правильно встановити, у чому саме полягають високі досягнення у праці та особливо важлива робота. Наприклад, у Положенні «Про порядок преміювання, надання матеріальної допомоги, встановлення надбавок і доплат працівникам апарату Апеляційного суду міста Києва» передбачено, що може бути встановлена надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років, не раніше, ніж через місяць після прийняття на роботу. Конкретний розмір надбавки визначається з урахуванням трудового внеску працівника, важливості та обсягів виконуваних робіт, творчої ініціативи, вміння самостійно приймати рішення, якісно виконувати планові та додаткові завдання.

Подання щодо розмірів надбавки вносяться на розгляд голови Апеляційного суду міста Києва:

− щодо керівників структурних підрозділів суду - керівником апарату суду за погодженням із першим заступником або відповідним заступником голови суду;

− щодо спеціалістів структурних підрозділів суду - керівником апарату суду за пропозиціями керівників відповідних підрозділів.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи, порушень вимог Закону України “Про державну службу”, Правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни встановлена надбавка скасовується або розмір її зменшується головою Апеляційного суду міста Києва у тому ж порядку, в якому ця надбавка була встановлена.

Постанова КМУ № 268 передбачає надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови, яка виплачується працівникам апарату суду у таких розмірах:

− за знання та використання в роботі однієї європейської - 10;

− однієї східної, угро-фінської або африканської - 15;

− двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу.

Зазначену надбавку помічникам суддів на практиці зазвичай можна встановити за умови, якщо за характером своєї роботи працівник апарату суду вирішує питання, пов’язані з формуванням та здійсненням міждержавних зв’язків, та на підставі відповідних документів і практичного використання в роботі іноземної мови, а також поданої працівником заяви і копії диплому або свідоцтва про володіння мовою.

Відповідно до Постанови КМУ № 268 працівникам апарату суду також виплачується надбавка за почесне звання “заслужений” у розмірі 5 відсотків посадового окладу та доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. Проте, слід зазначити, що доплата за науковий ступінь та надбавка за почесне звання виплачуються працівникам, якщо їх діяльність збігається за профілем з науковим ступенем або почесним званням.

Згідно з Постановою КМУ № 268 помічникам суддів можуть встановлюватися доплати:

• за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) - до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника;

• за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу - у розмірі різниці між фактичним посадовим окладом тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу (без урахування надбавок та доплати) і посадовим окладом працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу, у разі, коли працівник, що виконує обов’язки тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу, не є його заступником.

У статті 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до Постанови КМУ № 268 працівникам апарату судів може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Конкретні умови та порядок надання зазначених видів матеріальної допомоги на практиці визначаються у межах затвердженого фонду оплати праці адміністраціями судів. Наприклад, у Положенні «Про порядок преміювання, надання матеріальної допомоги, встановлення надбавок і доплат працівникам апарату Апеляційного суду міста Києва» передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань державним службовцям апарату суду надається за заявою працівника один раз на рік на одну штатну посаду у розмірі середньомісячної заробітної плати, крім працівників, які пропрацювали менше шести місяців у Апеляційному суді міста Києва. Допомога на оздоровлення державним службовцям апарату надається при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Заява про надання допомоги на оздоровлення подається працівником апарату до відділу кадрової роботи та державної служби Апеляційного суду міста Києва не менш, як за 14 календарних днів до фактичного початку відпустки. У випадку недотримання цього терміну матеріальна допомога може бути виплачена до закінчення календарного року.

Крім зазначених видів матеріальної допомоги працівникам апарату суду за рахунок економії коштів на оплату праці в межах установленого фонду оплати праці може надаватися одноразова матеріальна допомога у зв’язку з сімейними обставинами. На практиці цей вид матеріальної допомоги надається за заявою помічника судді у зв’язку з сімейними обставинами: смерті членів сім’ї або близьких родичів, народження дитини, нещасного випадку, тяжкого захворювання тощо.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» працівникам апарату, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:

− відомості та їх носії, що мають ступінь секретності “особливої важливості”, - 20;

− відомості та їх носії, що мають ступінь секретності “цілком таємно”, - 15;

− відомості та їх носії, що мають ступінь секретності “таємно”, - 10 відсотків.

Стаття 34 Закону України «Про державну службу» передбачає заохочення за сумлінну працю. Зокрема, відповідно до цієї статті за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків» грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків (далі - грошова винагорода) видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади не менше ніж 10 років.

Слід зазначити, що відповідно до вищезазначеної Постанови до стажу безперервної роботи (служби) на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади зараховуються всі періоди роботи (служби) у цих органах, у тому числі до 1 січня 1994 р., на посадах державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України “Про державну службу”, а також на посадах, що відносяться в установленому законодавством порядку до відповідних категорій посад державних службовців, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зазначених у частині другій статті 9 Закону України “Про державну службу”.

До стажу, який дає право на одержання грошової винагороди, не зараховується, але й не перериває його період працевлаштування, протягом якого державному службовцю виплачувалася середньомісячна заробітна плата на період працевлаштування, якщо він звільнений з державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, період перебування на обліку в службі зайнятості як такого, що шукає роботу, а також строкова військова служба у разі, коли державний службовець після цього повернувся на державну службу. Безперервний стаж роботи в органах державної влади обчислюється на підставі записів у трудовій книжці та документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Грошова винагорода видається один раз на п’ять років за умови зразкового виконання посадових обов’язків та відсутності порушень трудової дисципліни з урахуванням щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов’язків (далі - щорічна оцінка). Винагорода видається, якщо за результатами проведення щорічної оцінки рівень виконання державним службовцем обов’язків та завдань оцінений як “добрий” і “високий”. При цьому повинні враховуватися результати щорічних оцінок за п’ять років. У разі відсутності щорічних оцінок за п’ять років, що передують видачі грошової винагороди, враховується наявність адміністративних, дисциплінарних та інших порушень за зазначений період. Якщо державний службовець змінив місце роботи, результати щорічної оцінки враховуються на підставі довідок, виданих за попереднім місцем роботи на державній службі.

Облік часу безперервної роботи кожного працівника на посадах державних службовців в органах державної влади веде кадрова служба зазначених органів. Про видачу грошової винагороди у трудовій книжці працівника робиться відповідний запис. Подання на видачу працівникові грошової винагороди готує безпосередній його керівник після одержання відповідної інформації від кадрової служби.

Грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов’язків видається у таких розмірах:

− за наявності стажу безперервної роботи на посадах державних службовців від 10 до 15 років - у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати;

− за наявності стажу безперервної роботи на посадах державних службовців від 15 до 20 років - у розмірі двох середньомісячних заробітних плат;

− за наявності стажу безперервної роботи на посадах державних службовців від 20 до 25 років - у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат;

− за наявності стажу безперервної роботи на посадах державних службовців від 25 до 30 років - у розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат;

− за наявності стажу безперервної роботи на посадах державних службовців від 30 років і більше - у розмірі п’яти середньомісячних заробітних плат.

Сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об’єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

Грошова винагорода помічникам суддів видається на підставі рішення (наказу) голови відповідного суду.

Проаналізувавши питання оплати праці помічників суддів загальних судів, можна зробити висновок, що, на нашу думку, їх заробітна плата та система оплати потребує удосконалення. Крім того, розміри посадових окладів на сьогоднішній день не відповідають тій роботі та навантаженню, що виконують помічники суддів. Тому справедливо і доцільно було б збільшити розміри посадових окладів, різних надбавок та доплат помічникам суддів загальних судів.

18.01.12 / Просмотров: 18462 / Печать
.

Поиск

Расширенный поиск

Поделись с друзьями

Пользователь

Подписка на новости

Два плюс три будет, прописью?

RSS / MAP / W3C


RSS - международный формат, специально созданный для трансляции данных с одного сайта на другой. 
Используя готовые экспортные файлы в формате RSS, вы можете разместить на своей странице заголовки и аннотации сюжетов наших новостей. 
Кроме того, посредством RSS можно читать новости специальными программами - агрегаторами новостей - и таким образом оперативно узнавать 
об обновлениях нужных сайтов.
Google SiteMap
Valid XHTML 1.0 Transitional

Статистика

Опросы

Активных опросов нет